Вінстону Черчіллю приписується різні варіанти фрази про те, що головні цінності, за які ведеться боротьба з ворогом, знаходяться не на фронті. Тобто, всі героїчні дії на війні мають своєю кінцевою метою захист прав та свобод громадян, збереження чи покращання добробуту в країні. А тому внутрішні трансформації в країні мають не менш важливе значення, ніж перемога у війні. Саме вони становлять головний сенс та головну мету всіх подвигів на фронті.
Саме тому експерти ГО «Волонтерська ініціатива «Станція Харків» в рамках проєкту «Сприяння партисипативному врядуванню на сході України», що фінансується “National Endowment for Democracy”, провели оцінку поширення інструментів демократії участі в адміністративних центрах районів Східної України. Оцінка була здійснена в травні-липні 2022 року. При цьому були оцінені лише ті територіальні громади, які не перебували у тимчасовій окупації та не знаходилися безпосередньо у зоні бойових дій.
Проведена оцінка дозволила встановити наступні результати:
1. В районних центрах східних регіонів України впроваджені абсолютно всі процедури демократії участі, обов’язковість яких передбачена законодавством України. Але в різних громадах ці інструменти учасницької демократії поширені у різному ступені. На жаль, немає процедур партисипації, які були б впроваджені у всіх оцінених громадах. Але немає й інструментів, які б не були запроваджені у більшості громад. Це означає, що партисипативна демократія – явище, цілком знайоме українським чиновникам.
2. Найбільш поширеними інструментами учасницької демократії є громадські слухання, електронні петиції та місцеві ініціативи. Ці процедури передбачають не просто інформування громади, а різну ступінь участі громадян у прийнятті управлінських рішень в органах місцевого самоврядування. Проте, ці інструменти впроваджені не в усіх оцінених громадах.
3. Найменш поширеними інструментами демократії участі є розміщення на офіційному веб-сайті міської ради результатів поіменних голосувань депутатів та форми запиту на публічну інформацію. Рівно в 1/3 оцінених громад мешканці фактично позбавлені цих інструментів учасницької демократії. Це свідчить про те, що навіть збереження статусу адміністративних центрів району в 2020 р. не посприяло інформаційній відкритості органів місцевого самоврядування територіальних громад Східної України в достатній мірі.
З усіх оцінених райцентрів Східної України всі вимоги законодавства України щодо обов’язкової наявності процедур партисипативної демократії дотримані тільки в Миргороді, Ромнах та Харкові. Ще майже рівно в 2/3 громад дотримані майже всі вимоги. Найгірша ситуація щодо партисипативної демократії спостерігається в Шостці – в цьому місті відсутні майже всі із обов’язкових за законом інструментів демократії участі.
В цілому, оцінювання дозволяє констатувати, що технології партисипативної демократії не є чимось чужим та незнайомим в територіальних громадах районними центрами Східної України. Більшість інструментів учасницької демократії в достатньо великій мірі впроваджено у всіх оцінених територіальних громадах. Проте, недостатньо поширеними є саме ті процедури, які забезпечують прозорість та відкритість функціонування місцевих рад, що свідчить про певну інформаційну закритість органів місцевого самоврядування на сході України.